Оскільки представникам СОУ під час ІІІ Всеукраїнського форуму ветеранів (а він проходив 1-2 жовтня 2013 року на борту теплохода "Зірка Дніпра", пришвартованого до причалу біля станції метро "Дніпро" у Києві) до складених організатором (Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України) списків для виступу потрапити не пощастило (а від СОУ було троє: Голова СОУ – капітан першого рангу Євген ЛУПАКОВ, голова Севастопольської організації СОУ полковник Василь КАСЮК та голова Криворізької організації СОУ Петро ЛИСЕНКО), то обійшлися репліками та запитаннями з місця. Зокрема, голова Криворізької організації Спілки офіцерів України, член Криворізького міського правозахисного товариства Петро ЛИСЕНКО звернув увагу присутніх, що для того, аби знайти кошти для проведення пошукових робіт стосовно жертв війни та політичних репресій, ветеранським організаціям варто у дні відзначення чергових дат Другої світової війни більше перейматися питаннями організації й проведення заходів саме із вшанування тих жертв. А багатьох людей, що стали жертвами, і до сьогодні на українській землі ще не знайдено та не перепоховано у належний спосіб . А відомо ж, що коли ще не поховані жертви, війна не закінчена. Тож і святкувати нема чого. Така позиція ветеранських громадських організацій буде суттєвим підгрунтям для перерозподілу бюджетних коштів у бік їх збільшення для пошукових і меморіальних робіт, і не витрачати кошти на проведення масштабних шоу з реконструкціями. 

У кулуарах більш ретельно цю проблему він обговорив із Відповідальним секретарем Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Ярославом ЖИЛКІНИМ. Зокрема останній погодився із думкою Петра ЛИСЕНКА про те, що на сьогодні на місці проведення пошукових робіт у Кривому Розі, де в районі Цегельного заводу на Гданцівці знайдено масове поховання жертв концентраційного табору №338, є конкретна проблема, яку можна розв’язати адміністративним шляхом без великих витрат. 

У чому суть цієї проблеми ? 

Попередні оцінки учасників проведення цих робіт свідчать про те, що територіально поховання можуть бути розкидані на досить обширній площі території. Причому вони можуть знаходитись у безпосередній близькості до місць проживання людей, до пішохідних та автомобільних маршрутів чи господарчих споруд. І триватиме це ще довго. Бо так уже склалося з тієї причини, що довгий час ці місця трималися у секреті, і за часів радянської влади - також. Тому й досі ми у прямому сенсі часто-густо ходимо по кістках. З моменту першого сигналу про знайдені поховання і до цього часу на місцевості немає жодної інформаційної позначки ані про місце, де ведуться роботи, ані - про попередні припущення, де ще можуть бути такі місця. Немає обмежувачів руху та попереджувальних табличок, вказівників для маршрутів пішоходів та авто, що тими місцями пересуваються... Тому й немає там належного порядку з пересування.. 

Як це питання можна вирішити? Наприклад, - позначити такі місця, встановити вказівники, обмежувачі інформаційні таблички тощо. 

Голова Криворізької організації СОУ полковник Петро ЛИСЕНКО пропонував ветеранським організаціям активно долучитися до міжнародних Днів пам'яті та примирення (8-9 травня) як данини пам'яті всіх жертв Другої світової війни. Але його пропозиція серед переважної більшості ветеранських організацій, що зареєстровані Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України і були запрошені на цей форум, не була підтримана. 

Петро ОЛЕКСІЄВ 

На світлинах: 

Фото з сайту http://www.unm.org.ua/

Джерело: ПП